ло́жа
| відмінок | однина | множина |
| називний | ло́жа | ло́жі |
| родовий | ло́жі | лож |
| давальний | ло́жі | ло́жам |
| знахідний | ло́жу | ло́жі |
| орудний | ло́жею | ло́жами |
| місцевий | на/у ло́жі | на/у ло́жах |
| кличний | ло́же* | ло́жі* |
[рідко]
ложа
I -і, ж.Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. || перен. Про людей, що сидять на цих місцях.
••
Масонська ложа — таємне товариство і місце зборів масонів.
II -і, ж.Дерев'яна або пластикова частина деяких видів ручної вогнепальної зброї (гвинтівки, мисливської рушниці тощо) під дулом та казенною частиною.
III -і, ж. , заст.Ложе (див. ложе I).
| відмінок | однина | множина |
| називний | лҙжа | лҙж‛і |
| родовий | лҙж‛і | лож |
| давальний | лҙж‛і | лҙжам |
| знахідний | лҙжу | лҙж‛і |
| орудний | лҙжҰйу | лҙжамҴ |
| місцевий | на/у лҙж‛і | на/у лҙжах |
| кличний | лҙжҰ* | лҙж‛і* |
[рідко]
ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДРзаст., уроч.,ОДРИ́НАзаст., уроч.,ЛО́ЖЕ[ЛО́ЖА]заст., поет.В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); - Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив [Сивоок], що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа - міх да рогожа - То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). - Пор. 1. барлі́г, лі́жко.