Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

ліс

– іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийлісліси́
родовийлі́сулісі́в
давальнийлі́су, лі́совіліса́м
знахіднийлісліси́
оруднийлі́сомліса́ми
місцевийна/у лі́сіна/у ліса́х
кличний лі́се*ліси́*

ліс

-у, ч. , мн. ліси, -ів.

1)

Велика площа землі, заросла деревами і кущами. || Дерева, які ростуть на такій площі. || Певна ділянка такої площі. || чого, перен. Велика кількість, багато (високих предметів).

2)

тільки одн. Зрубані дерева як будівельний та інший матеріал.

л`іс – іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийл`ісл`ісҖ
родовийл`җсул`іс`җў
давальнийл`җсу, л`җсов‛іл`ісғм
знахіднийл`ісл`ісҖ
оруднийл`җсомл`ісғмҴ
місцевийна/у л`җс`іна/у л`ісғх
кличний л`җсҰ*л`ісҖ*

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІКрідше, КУ́ПАпідсил.розм., РІЙпідсил.розм.,СОНМпідсил.книжн.,СО́НМИЩЕпідсил.книжн.,ТЬМАпідсил.розм.,ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил.розм.,ХМА́РАпідсил.розм.,ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил.рідше; ГИ́БЕЛЬпідсил.розм.,МА́САпідсил.розм.,МО́РЕпідсил., розм.,СИ́ЛАпідсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил.розм.,НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил., МІРІА́ДИмн., підсил.книжн.,СО́ТНЯперев. мн., підсил., ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей - при негативному ставленні); ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); - Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися [Сердюки] незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); - Клевета! Ябеда! - загукали кругом [пани] - ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); - Взагалі останнім часом [під час окупації], - ти помітила? - в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить [Олімпія] гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі - ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшладо Целі (І. Франко); - Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" [про вихованців спецшколи], прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми - тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бага́то.



ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́Сдіал.,ПРИ́ЛІСрідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯрозм. (дубовий ліс); ПУ́ЩА, ХА́ЩІ (великий густий, дрімучий ліс); ПРА́ЛІС (предковічний ліс); ЛІСОПА́РК (приміський ліс); ЛУГзаст. (низина, поросла лісом). За Россю на горбах сизів старий ліс (І. Нечуй-Левицький); Машини мчали в ніч, в гущавину поліських борів, назустріч ранкові... (В. Козаченко); Дорога й далі йшла вздовж Уралу.. Траплялися тінисті гаї і неглибокі балки (З. Тулуб); Недалеко шляху ріденький перелісок (С. Васильченко); Часом ми переїздили місток через неглибоку синю річечку,.. часом пропливав повз нас негустий низькорослий переліс (Л. Первомайський); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (М. Стельмах); Дивною була ця любов до степових рослин і запахів у нього, корінного поліщука, який народився і виріс у суворих пущах, під шум вікових поліських дібров (О. Гончар); Пролітають мимо них Чагарі й дубини, Ліси, села, хутори (С. Руданський); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько); Птиці Вилітали з дубника (П. Воронько); У полі стояла спека, а тут, у затінку густого дубиння, було вільготно і навіть не душно (Ю. Смолич); Здається, він заблудився в лісових хащах (О. Гуреїв); Околиця села, а за нею - берег, ніби болото, а далі старезний похмурий праліс (М. Олійник); Часом.. їдуть вони не прямо бульваром, а звертають ліворуч, поза лісопарком (Ю. Мушкетик); Далі почалися великі, темні луги (Леся Українка).



ЛІСзбірн. (зрубані дерева як будівельний матеріал), ЛІСОМАТЕРІА́Лзбірн.,ДЕ́РЕВОзбірн.,ДЕРЕВИНА́збірн.,ДЕРЕ́ВНЯзаст.; ДУБИ́НАзбірн. (дубова деревина). - Я будь-яку ділянку прикину вздовж та впоперек на око і скажу, скільки якої породи буде на ній: стільки-то будівельного лісу вийде, а стільки-то хворосту, дровець (М. Стельмах); Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі (О. Гончар); Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний); - Деревини на хату шукаю. Маю хату будувати (Г. Хоткевич); Там, біля причілкової стіни, у його лежала деревня, що він її почав уже потроху купувати на хату (Б. Грінченко); Погорів я, мушу становити хату, так доводиться аж до Сагайдака.. їздити по дубину (Л. Яновська).